Історія школи
Між могутніми дубами і липами на південно-західній околиці селища Вовковинці, потопаючи в зелені фруктових садів, розташувалась Вовковинецька загальноосвітня школа-інтернат Хмельницької обласної ради. З року в рік повниться дитячими голосами і є рідним домом для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
А розпочиналося все у далеких 50-их роках.
11 серпня 1958 р.
Рішення №592 виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих: відкрити на 1958-59 н.р. у райцентрі Вовковинці спецшколу для розумово-відсталих дітей з контингентом 65 учнів.
10 липня 1959 року на базі реорганізованої спецшколи, за рішенням облвиконкому Хмельницької області, відкрито Вовковинецьку школу-інтернат.
1972 р. – вперше в СРСР відкрито школу-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Постанова Ради Міністрів УРСР від 2 листопада 1972 року № 507 «Про організацію шкіл-інтернатів для дітей-сиріт у Донецькій та Хмельницькій областях».
21 грудня 1972 року наказ Міністра освіти УРСР № 296.
Р І Ш Е Н Н Я № 395
виконкому Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих 30 листопада 1972 року м. Хмельницький
Про організацію школи-інтернату для дітей-сиріт
З метою поліпшення утримання і виховання дітей-сиріт та на виконання постанови Ради Міністрів УРСР № 507 від 2 листопада 1972 року «Про організацію шкіл-інтернатів для дітей-сиріт у Донецькій та Хмельницькій областях» виконком обласної Ради депутатів трудящих
Р І Ш И В:
1. Обласному відділу народної освіти /т. Шайнога/
- організувати з 1 січня 1973 року школу-інтернат для дітей-сиріт з контингентом 340 учнів з дошкільним відділенням для дітей, які мають родинні зв’язки з учнями вказаної школи;
- організацію школи-інтернату для дітей-сиріт здійснити на базі Вовковинецької школи-інтернату Деражнянського району;
- учнів Вовковинецької школи-інтернату, на базі якої організовується школа-інтернат для дітей-сиріт, розмістити в інших школах-інтернатах області;
- до 1 січня 1973 року укомплектувати Вовковинецьку школу-інтернат для дітей-сиріт вихованцями, керівним, учбово-допоміжним, медичним та обслуговуючим персоналом відповідно до штатів, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР №507 від 2 листопада 1972 року;
- створити в школі-інтернаті навчально-допоміжне господарство, навчально-виробничі майстерні та організувати виробниче навчання.
Колишні розвалини військового містечка перетворилися в мальовничий куточок Вовковинець, де навесні в дзвінкі дитячі голоси вливається спів солов’я, влітку ласкаве сонечко пестить голівки дітей, восени щедрий яблуневий сад дарує їм свої червонобокі плоди, а красуня зима мережить інеєм чудернацькі узори.
Йдуть роки, міняються покоління дітей, педагогів, але всіх їх об’єднає рідне, затишне гніздечко – школа, яка завжди чекає своїх дітей – випускників, що линуть до її порогу із рідних життєвих доріг.
